Коментарі

2008

У наш час саме телевізійний продукт найбільше впливає на розвиток кожного громадянина зокрема і на українське суспільство загалом. Нові телепроекти є джерелом динамічного розвитку суспільства і результатом його сучасного стану.

Напевно, найбільш виразно це продемонстрували телевізійні роботи в номінації «Чужих дітей не буває»: тема надзвичайно тонка і делікатна.

Щиро дякую журналістам, працівникам телевізійного цеху за розуміння проблем дитини, яка потрапила в біду, зачасту в таку, з якою не впорається навіть дорослий.

На жаль, деякі відеоматеріали важко назвати професійними. Сумно переглядати роботи, побудовані на бажанні детально препарувати дитяче горе, а зачасту ще й телевізійним висвітленням порушувати права дитини. Сумно працювати з журналістами, які бажають відшукати тільки негатив у долі дитини, корисливі мотиви у діях людей, які беруть їх на виховання, негативно сприймають новітнє законодавство на підтримку усиновлення. Відтак, люди не розуміють тільки того, чого не здатні самі вчинити.

Хочу побажати професійно підходити до висвітлення питань охорони дитинства, де, на мою думку, необхідна глибока обізнаність з юриспруденцією, а найперше – з психологічними особливостями розвитку дитини.

Сподіваюсь, що саме зростання професійного інтересу телевиробників і телеканалів до проблем сім’ї та дітей допоможе активізувати українську громаду на допомогу тисячам дітей нашої країни, сприятиме формуванню нового милосердного погляду на реалії життя.

Бажаю вам творчого натхнення, відкритого простору для телевізійної діяльності з новими яскравими та соціально значущими проектами!

Мені, державному службовцю, у ці дні було надзвичайно цікаво дивитися на дещо інший світ – світ сприйняття творчими людьми таких банальних речей, які у нас, держслужбовців, називаються законами, постановами тощо, як сприймається творчими людьми все те, що проголошується у кабінетах високопосадовців, і як все це переломлюється в долях дітей (це моє, фахове!), в долях сімей.

Для мене це велике щастя, що телебачення піднімає проблему цих дітей. Інша справа, мені хочеться, щоб більше розказували про те, як щастя вривається в долю цих дітей-сиріт, коли знаходяться такі сім’ї, як у фільмі «Стояла собі хатка».

Здорові сімейні цінності, слава Богу, збережені в Україні. І мені надзвичайно приємно презентувати саме цей конкурс – «Сімейні цінності». Знаєте: «А без коріння саду не цвісти», – це сказано про нас. Я впевнена, що у нас вистачить глузду вміти любити своїх дітей, вміти любити свою державу, вміти любити свої сім’ї й від того ставати щасливими. Принаймні я, як державний службовець, дуже цього хочу і сподіваюся, що ви допоможете «відкрити Україну» саме з цього боку.