Конкурсанти-2012        Всі конкурсанти

Полтавська ОДТРК «Лтава» (Полтава)

• «Соловецькі в’язні з України. МИКОЛА ЗЕРОВ»

Документальний фільм. 60’; укр.; 2011. Телецикл «Соловецькі в’язні з України». Фільм перший: «Микола Зеров». Виробник: Полтавська ОДТРК «Лтава» (м. Полтава). Автор сценарiю – Ольга Ніколенко. Режисери: Наталія Іванченко, Дмитро Стариков. Оператор – Дмитро Стариков. Монтаж – Олена Шарбенко. Продюсер та музичний редактор – Наталія Іванченко. Диктор – Віталій Кашперський, заслужений артист України. Генеральний продюсер – Микола Ляпаненко. Перший телепоказ: Полтавська ОДТРК «Лтава», м. Полтава, 29.04.2011.
Талановитий поет, перекладач, історик літератури, блискучий оратор і полеміст Микола Зеров помітно вирізняється серед багатого на творчі постаті літературного процесу 20-х років ХХ століття. Саме завдяки його перекладам заговорили українською поети стародавнього Риму і Еллади.
Він мріяв побороти невігластво, несмак і непрофесіоналізм у письменницькому середовищі.
Він сповідував майстерність класики і міг стати класиком своєї епохи. Але його спіткала доля покоління «розстріляного відродження»: Соловки і останній притулок у Карельських лісах Сандармоху.
Фільм грунтується на реальних фактах з життя і творчості Миколи Зерова. Авторська група побувала на Соловецьких островах – місці ув’язнення Зерова, в урочищі Сандармох (Карелія) – на місці розстрілу поета. У фільмі використано також зйомки, проведені на батьківщині Зерова у м. Зінькові, у Києві, де він навчався та працював у 20-30-х роках ХХ століття, та у Баришівці, де працював викладачем в соціально-економічному технікумі і де вперше зблизились поети-неокласики.
Фільм насичений документальними кадрами епохи 20-30-х років ХХ століття з фондів Центрального архіву кінофотофонодокументів ім.Г.Пшеничного, Державної архівної бібліотеки, документами з архівів служби Безпеки України. Документальної правди і емоційної сили додають спогади сучасників М.Зерова, відтворені акторами театру.
Фільм «Соловецькі в’язні з України. Микола Зеров» – це значно більше, ніж грунтовна розповідь про життя і творчість репресованого поета і перекладача Миколи Зерова. Завдяки режисерським рішенням він створює образ епохи 20-30-х років ХХ століття і дає ключ до розуміння трагедії покоління «розстріляного відродження».
Документально обгрунтований, експресивно забарвлений, фільм мовою телепубліцистики і емоційним впливом сприяє утвердженню історичної пам’яті та національної свідомості українського суспільства.
У 2011 р. фільм удостоєний Першої премії у номінації «Професійне кіно» на МКФ «Дніпро-сінема».

• «Той, хто торував шлях (До 200-річчя від дня народження Євгена Гребінки)»

Документальний фільм. 53’; укр.; 2012. Виробник: Полтавська ОДТРК «Лтава» (м. Полтава). Автор сценарію – Людмила Ткаченко. Режисери: Дмитро Старіков, Наталія Іванченко. Оператор – Дмитро Старіков. Монтаж – Олена Шарбенко. Продюсер та музичний редактор – Наталія Іванченко. Перший телепоказ: Полтавська ОДТРК «Лтава», м. Полтава, 30.01.2012.
Він поповнив список «колонии образованных малороссиян» і тих, хто дуже хотів жити в Україні, але був на чужині з Україною в серці. Він був з тих благородних інтелігентів з провінції, чиї уми підживлювали і возвеличували столичне культурне середовище і чиї небайдужі серця не давали загубитися у столичній атмосфері боротьби за виживання непересічним особистостям. А ще він став одним із тих авторів, твори яких знають всі, не знаючи, хто насправді їх автор…
Усе це – про Євгена Гребінку, автора популярного в усьому світі романсу «Очи черные», видатного письменника української і російської літератури, перу якого належать понад 40 романів, повістей, оповідань, чимало нарисів, байок і ліричних поезій.
Чому ж успішний за життя талановитий поет і прозаїк Гребінка в наш час опинився на периферії суспільної уваги і відомий загалу здебільшого лише як поет-байкар з шкільного курсу літератури? Що допомагало інтелігенту з полтавської провінції не лише торувати власний творчий шлях, а ще й просувати в імперській літературній столиці українське слово? Як знайомство з Євгеном Гребінкою вплинуло на долю молодого Тараса Шевченка і чому розійшлися шляхи двох великих українців?
Відповіді на ці запитання автори фільму намагалися знайти, спираючись на архівні матеріали, літературну творчість письменника та його сучасників, залучаючи фахівців-експертів з Росії та України. Зйомки фільму відбувалися на місці колишнього родового маєтку Убєжище (нині с. Мар’янівка Гребінківського району), у стінах Ніжинської гімназії, де навчався Є.Гребінка (нині – Ніжинський педагогічний університет), у м. Санкт-Петербург, де письменник жив і працював останні 14 років.
У фільмі використані прижиттєві видання творів Є.Гребінки, а також літературні журнали й альманахи першої половини ХІХ століття, що зберігаються у фондах Бібліотеки Російської Академії наук м. Санкт-Петербурга та Всеросійського музею О.С.Пушкіна.
Фільм створений за сприяння Полтавської обласної ради та Полтавської облдержадміністрації в рамках обласної програми «Увічнення пам’яті видатних земляків».

2012

Володар Гран-прі 6-го ТФ «Відкрий Україну!»
• За документальний фільм «Соловецькі в’язні з України. Микола Зеров»

Номінант на Гран-прі 6-го ТФ «Відкрий Україну!»
• Документальний фільм «Той, хто торував шлях»

*Оскільки переможцем у номінації «Гран-прі 6-го ТФ "Відкрий Україну!"» визнано телероботу Полтавської ОДТРК «Лтава», згідно з регламентом ТФ «Відкрий Україну!», переможець у номінації «Найкраща робота регіональних телеканалів» визначений з числа телеробіт, створених іншими регіональними телеканалами.

Телеконкурс «Культура України»
1 місце: Документальні фільми «Той, хто торував шлях», «Соловецькі в’язні з України. Микола Зеров»

Телеконкурс «Славетні імена України»
1 місце: Документальні фільми «Той, хто торував шлях», «Соловецькі в’язні з України. Микола Зеров»

3-й Телеконкурс «Яскраве художнє вирішення телевізійного твору». Засновник: Національна спілка кінематографістів України (НСКУ)
Переможець (1 місце): Документальний фільм «Соловецькі в’язні з України. Микола Зеров»

1-й Телеконкурс «Найкраща патріотична телеробота». Засновник: Туристична фірма «Феєрія» (Київ)
Переможець (1 місце): Документальний фільм «Соловецькі в’язні з України. Микола Зеров»

Телеконкурс «Наша історія»
2 місце: Документальний фільм «Соловецькі в’язні з України. Микола Зеров»

2011

Номінація «Найкраща робота регіонального телеканалу»
Переможець (1 місце): Документальний фільм «ПАВЛО ПОПОВИЧ: ЗЕМНЕ І ЗОРЯНЕ ЖИТТЯ»
Серед номінантів: Художньо-публіцистична програма «КВІТИ НА ЗИМУ»

Телеконкурс «Незвичайний сучасник»
1 місце: Художньо-публіцистична програма «КВІТИ НА ЗИМУ»
3 місце: Художньо-публіцистична програма «ЗА УКРАЇНУ ЙДУ ЩОМИТІ»

Телеконкурс «Наша історія»
2 місце: Художньо-публіцистична програма «КВІТИ НА ЗИМУ»

Телеконкурс «Славетні імена України»
2 місце: Документальний фільм «ПАВЛО ПОПОВИЧ: ЗЕМНЕ І ЗОРЯНЕ ЖИТТЯ»

Телеконкурс «Світ дитинства: Програми для дітей»
3 місце: Дитяча екологічно-пізнавальна телепрограма «КАПІТОНЯ І КОМПАНІЯ»

2010

ҐРАН-ПРІ 3-го ТФ «Відкрий Україну!»
За документальний фільм-трилогію «ДОРОГИ ГОГОЛЯ»

Телеконкурс «Славетні імена України»
1 місце: Документальний фільм-трилогія «ДОРОГИ ГОГОЛЯ»

2008

Відзнака «За створення якісних телепрограм суспільно важливого значення»

2007

Європейський приз Медіакомпанії Deutsche Welle «За відданість європейським цінностям та ідеям європейської інтеграції»
Переможець (1 місце): «ВІДКРИВАЮ СВІЙ КРАЙ»

2005

Телеконкурс «Музеї України»
3 місце: Телепрограма «ГАЛЕРЕЯ ОБРАЗІВ»